НАДІЙШЛА ВЕСНА ВЕСЕЛА
Українська мова (навчання грамоти): Барвисті слова у творі. «Лелеча весна». (За Михайлом Слабошпицьким).
Образотворче мистецтво:Гармонія споріднених кольорів. Природа прокидається. Весна.
Українська мова (навчання грамоти): Розвиток зв’язного мовлення. Опис ромашки.
Мета:
Українська мова (навчання грамоти). Читання: Навчати дітей сприймати художні образи, створені за допомогою барвистих слів (художніх засобів). Формувати вміння усвідомлено слухати текст; удосконалювати техніку читання; учити будувати повну відповідь, збагачуючи словниковий запас учнів. Розвивати увагу, логічне мислення, мовлення дітей. Виховувати естетичні почуття, відчуття художнього слова, спостережливість, любов до природи, до птахів.
Образотворче мистецтво: Вчити учнів малювати картини природи акварельними фарбами, спираючись на досвід спостережень. Розвивати естетичний смак, уяву. Виховувати любов до прекрасного.
Українська мова (навчання грамоти): Формувати вміння будувати власні висловлювання на основі прочитаних, прослуханих текстів; дати уявлення про план висловлювання, опорні слова. Розвивати логіку мислення, мовлення, пильність до слова. Виховувати любов до природи.
Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.
Вид уроку: Інтегрований.
Обладнання: Малюнки дітей про весну, фотографії лелек і ромашки, прислів’я про весну, фонограми музичних творів П.І.Чайковського «Пори року. Весна».
ХІД УРОКУ
І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
1. Перевірка готовності до уроку.
- Для того, щоб справитись із завданнями нашого уроку, будемо працювати старанно, слухати уважно, писати охайно. Всі готові? Тоді вирушаємо у путь!
2. Реклама уроку.
- Наш урок буде незвичайним. Він буде триматися на трьох китах. А що це за кити, ви дізнаєтеся трішки пізніше.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Підготовка до сприйняття.
(На дошці – зображення весняних пейзажів на дитячих малюнках та фотографіях)
- Погляньте, як радісно і весело весна з’являється на світ! Ось ворухнувся на землі торішній листочок. Під ним проклюнулась із землі стрілочка молодої трави. Дзюркочуть під деревами весняні струмочки, теплий вітер пробігає у верховітті. Весна починається з місяця березня. У березні земля пробуджується від зимового сну. Це особливий місяць. Він, як мовиться в народі, й усміхнеться, і заплаче, і ошкіриться крутим норовом. За березнем іде квітень. У квітні земля одягає зелене вбрання, а у травні – квітує. Отак щороку весна святкує свій прихід!
2. Робота з прислів’ями.
- Український народ дарує свої прислів’я весні. Хто з вас знає прислів’я про весну?
* Весняний день рік годує.
* Весна багата водою.
* Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.
* Весна – наш отець і мати: хто не посіє, не буде жати.
* Проспиш весною - заплачеш зимою.
* Весна красна квітами, а осінь пирогами.
* Весна не зима – не на піч, а в поле збирайся.
* У весняну погоду і смутний веселим буває.
* У поле вирушай, козаче, вже весна соком плаче.
* Від березневих дощів земля квітне.
* У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, зверху ллє, знизу мете.
* Квітневий день рік годує.
* Березневий дощ тішить квітень, а квітневий – людей.
* Квітень – з водою, травень – з травою.
* Травень ліси одягає – літа в гості чекає.
3. Опора на особистий досвід школяра.
- Після зимових холодів летить світла і чарівна весна. Вона пробуджує до життя все нове. Привітне тепле сонечко випливає на бездонне небо і щодня піднімається все вище і вище. Ніжне тепло огортає всю землю. А навколо стільки звуків, стільки цікавого! Земля усміхається до сонечка чарівними, ніжними і тендітними першими квітами. У такі весняні дні повертаються перелітні птахи – наші пернаті друзі.
Зійшли сніги,
Шумить вода,
Весною повіва,
Земля квіточки викида,
Буяє травка молода,
Все мертве ожива.
Веселе сонечко блищить,
Проміння щедро ллє,
Гайок привітно шелестить,
Неначе кличе пригостить,
Струмочок виграє. (Павло Грабовський)
ІІІ. ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ
1. Формування пізнавальних мотивів навчання.
Я пробуджую поля,
Небеса і ручаї,
Та заквітчую гаї.
Відгадали, хто вона,
Ця красуня чарівна?
- Що ми знаємо про весну? Що нового вам би хотілося дізнатися? Можливо, про птахів? Чи, може, про весняні квіти? Чи ми уявимо себе справжніми художниками і намалюємо прекрасний шедевр?
2. Повідомлення теми і мети уроку.
- Сьогодні ми віртуально подорожуватимемо у світ природи. Перший кит – знайомство з оповіданням Михайла Слабошпицького «Лелеча весна». Другий кит – малювання весняного пейзажу. Третій кит – опис весняної квітки – ромашки.
ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
Українська мова (навчання грамоти)
За Михайлом Слабошпицьким «Лелеча весна» (Науменко О.В. Читанка. Післябукварна частина: підручник для 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2012. – 95 с.)
1. Підготовеа до сприйняття.
- Відгадайте загадку:
Довгонога, чорно-біла
У гніздо на хату сіла.
Довгим дзьобом, знай, стукоче,
Ніби щось сказати хоче.
- Хто це? Що за птах?
- А як ще називають лелек? (Бусел, веселик, гайстер, чорногуз)
- Прилітають лелеки в Україну у березні. Вони чудово орієнтуються за сонцем навіть у хмарну погоду, по зоряному небу вночі. Гнізда у лелек багаторічні. Птахи починають їх ремонтувати або будувати нові на початку квітня. Гнізда майструють з досить товстих палок. Вони дуже міцні і витримують найсильніші вітри та бурі. У гнізді буває від трьох до шести яєць. Насиджують пташенят обидва птахи 33 дні.
2. Читання вчителем.
- Діти, послухайте оповідання за М.Слабошпицьким «Лелеча весна» і скажіть, яку пору Данилко любить найбільше?
3. Обговорення почутого.
- Що побачив хлопчик у небі?
- Що робили лелеки?
- Чому Данилко вирішив, що вони раді, бо повернулися додому?
- Як ви гадаєте, чому лелеки не відразу опустилися на гніздо?
- З чого видно, що птахи були раді поверненню?
- Чому тато назвав весну лелечою?
4. Вибіркове читання.
- Знайдіть і прочитайте, що побачив Данилко у небі?
- Як поводилися птахи над подвір’ям?
- Що сказав тато?
- Коли весну можна назвати журавлиною? Шпачиною?
ХВИЛИНКА ЗДОРОВ’Я
- Здорові звички – це здоров’я, а воно буде міцним лише тоді, коли ви здружитесь із цілющими скарбами землі і лікарськими рослинами. Отож, для вас – рецепти здоров’я.
ЗВІРОБІЙ – це рослина сонячна, гарна і непосидюча, як хлопець. На одному місці довго не росте. Забере у земельки все, що їй потрібно, і «втече» далі, а як затримається,то треба, щоб все зірвали при цвітінні (у липні). Пити відвари звіробою при ангіні, грипі, запаленні печінки. У ньому є гірка речовина, ефірні олії, каротин, вітамін С, гліцерин, фітонциди, антибіотики, - одним словом – панацея від всіх хвороб.
КАЛИНА – більше, ніж будь-яке дерево, цей кущ поєднує в собі красиве й корисне. Калинові ягоди – гарні ліки від кашлю, гіпертонії, при запальних процесах. У них міститься мурашина, ізовалеріанова та оцтова кислоти. А ще дівчата можуть використовувати ягоди калини як рум’яну.
Українська мова (навчання грамоти)
Розвиток зв’язного мовлення. Складання опису ромашки за планом. (Захарійчук М.Д. Українська мова: підручник для 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2012. – 79 с.)
1. Вступне слово вчителя.
- На лісовій галявині серед зеленого різнотрав’я красується скромна квіточка ромашка. Її білі пелюстки нагадують віночок-хустинку, що облямують краплинку сонця – жовту серцевинку. На тоненькому зеленому стебельці рослина гордо тримає свою голівку-віночок, що тягнеться до яскравого сонечка.
2. Виклад нового матеріалу.
- Відгадайте, діти, загадку:
Я на сонце дуже схожа -
Золотиста, ніжна, гожа.
Я щоранку розцвітаю,
Промінцями всіх вітаю!
Відгадати вам не важко
Що за квітка я? (Ромашка).
- Сьогодні ми з вами будемо вчитися складати опис ромашки за поданим планом та словами з довідки.
3. Розгляд малюнка (фото) ромашки.
4. Складання опису за планом.
План
1. Де росте ромашка?
2. Яке стебло у квітки?
3. Які в ромашки листки?
4. Які в неї пелюстки?
5. Яка у квітки середина?
6. Як потрібно оберігати рослину?
- Діти, описуючи предмет, ви «малюєте» його словами. Чим мальовничіше написаний текст, тим легше уявити собі те, про що хочеш сказати.
- Ознайомтеся зі словами із довідки. Їх слід використовувати, описуючи ромашку.
5. Читання оповідання Василя Сухомлинського «Чому Оля не зірвала ромашку?» вчителем.
- Що побачила Оля в траві?
6. Обговорення почутого.
- Звідки йшла Оля?
- Як виглядала ромашка?
- Як дівчинка відреагувала, коли побачила квітку?
- Що схотілося зробити Олі?
- Що побачила дівчинка на пелюстках ромашки?
- Чому Оля не зірвала квітку?
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
- Уявіть, що ви – квіти. Вранці ви прокидаєтесь від нічного сну. (Діти встають навшпиньки, піднімають руки вгору й підтягуються).
- Пелюстки ваші розкриваються назустріч лагідному сонечку. (Школярі піднімають руки вгору, з’єднують долоні над головою, розводять руки в сторони).
- Сонечко котиться по небу, а квіти своїми голівками стежать за його рухом. (Із піднятими догори руками діти повертають тулуб ліворуч – праворуч).
- Закінчився день. Квіточки зібрали докупи свої пелюстки та нахилили голівки. (Учні повільно опускають руки вниз та сідають за парти).
Образотворче мистецтво
Природа прокидається. Весна. (Трач С.К. Образотворче мистецтво: підручник для 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2012. – 123 с.)
1. Бесіда вчителя.
- Правда ж, кожному з вас хочеться навчитися малювати красиво. Хочеться, щоб ваші малюнки були змістовні, яскраві, життєдайні. Сьогодні ми почнемо вчитися малювати пейзаж. Пейзаж – це зображення природи на картинах.
2. Довідка про Архипа Куїнджі.
- Архип Куїнджі народився у м. Маріуполі в сім’ї бідного шевця-грека. Рано залишився без батьків і жив у великій бідності. З дитинства Архип захоплювався живописом, малював на всьому: на стінах, парканах, клаптиках паперу. Його відомі картини «Ліс», «Вечір на Україні», «Березовий гай», «Після грози», «Ніч на Дніпрі».
3. Розгляд картини «Рання весна» А.Куїнджі.
4. План виконання роботи.
* Визнач лінію горизонту і місце елементів композиції на аркуші паперу.
* Детально промалюй передній та узагальнено дальній план.
* Виконай роботу акварельними фарбами.
* Малюй швидко й вільно.
* Змішуй фарби пензлем просто на малюнку.
* Слідкуй за тим, щоб вода і пензлик були чистими.
5. Самостійна робота.
6. Захист робіт.
7. Екологічна стежина.
- У лютому-березні Всеукраїнська екологічна Ліга та Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта» разом з іншими громадськими організаціями проводять щорічну всеукраїнську природоохоронну акцію «Первоцвіт». Розповсюджуються інформаційні матеріали (листівки, наклейки тощо).
В одній з таких листівок написано: «Більшість рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України, зникають із причини нищення їх людиною. В Україні вже зникло майже 50 видів первоцвітів!
Люди, схаменіться! Квітка – немов людина, вона жива… на жаль, сьогодні красу не рятує світ, бо настав час рятувати її саму!»
V. ПІДСУМОК УРОКУ
- Наш урок закінчився. Всі ви, діти, плідно працювали. Ви навчилися аналізувати художні твори, описувати рослину, малювати пейзаж. А ще ви зрозуміли одну дуже важливу річ:
Все на землі, все треба берегти,
І птаха, й звіра, і оту травинку,
Не чванься тим, що цар природи ти.
Бо, врешті, ти – лише її частинка.
|